Пробач мені мою невідворотність, Що отруїла я твоє життя, Що не загоїти твою самотність, Що недостатньо мого каяття.

Пробач

Пробач мені мою невідворотність,
Що отруїла я твоє життя,
Що не загоїти твою самотність,
Що недостатньо мого каяття.

Пробач за твій неспокій, сум і сльози,
Прости мені, що змушений нести,
Важкий тягар найлютіших морозів,
Незбагнених моїх-твоїх світів.

Хотіла б я ніколи не відбутись,
Твоєю стежкою ніколи не іти,
Не відчувати знов твою присутність,
Не мати роздумів, бажань, мети.

Ніколи не подумати, що рідний,
І не зустрітись, не сплестись отак…
Вдалося б врятувать тебе від прірви,
Відлунням серця відвернути весь цей жах.
Год написания:
2018 год
21:41
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...

Другие стихотворения