Між нами кілометри, спогади й міста, Підтримуєш зв'язок лише через думки, Не запитаєш, як я, де я чи все та, Не відчуваю я твоєй руки. Не маю звісток, снів чи телеграм, Не маю відчуття, що поруч ти, Не знаю, чи сумуєш, згадуєш, чи так…
Кілометри
Між нами кілометри, спогади й міста,
Підтримуєш зв'язок лише через думки,
Не запитаєш, як я, де я чи все та,
Не відчуваю я твоєй руки.
Не маю звісток, снів чи телеграм,
Не маю відчуття, що поруч ти,
Не знаю, чи сумуєш, згадуєш, чи так…
Лише прошу: не зупиняйся, йди.
Ти йди до мене сильним і коханим,
Розпалюй в нас своє тепло й любов,
Не треба ні умовностей, ні обіцянок,
Ти стань терплячим, лагідним зі мною знов.
Не відвертайся, не покинь, не протестуй,
Відправ на пенсію ти гордість й принциповість,
Зважай на мене, бо я тебе люблю,
Довірся, розділи зі мною труднощі й неспокій.
Ти відкривай мені усе, що маєш ти,
Лишень не віддавай, а пронеси з життям,
Пліч-о-пліч ми здолаємо усіляку заметіль,
Не йди, а залишись, вже досить каяття.
Підтримуєш зв'язок лише через думки,
Не запитаєш, як я, де я чи все та,
Не відчуваю я твоєй руки.
Не маю звісток, снів чи телеграм,
Не маю відчуття, що поруч ти,
Не знаю, чи сумуєш, згадуєш, чи так…
Лише прошу: не зупиняйся, йди.
Ти йди до мене сильним і коханим,
Розпалюй в нас своє тепло й любов,
Не треба ні умовностей, ні обіцянок,
Ти стань терплячим, лагідним зі мною знов.
Не відвертайся, не покинь, не протестуй,
Відправ на пенсію ти гордість й принциповість,
Зважай на мене, бо я тебе люблю,
Довірся, розділи зі мною труднощі й неспокій.
Ти відкривай мені усе, що маєш ти,
Лишень не віддавай, а пронеси з життям,
Пліч-о-пліч ми здолаємо усіляку заметіль,
Не йди, а залишись, вже досить каяття.
Год написания:
2 019 год
Другие стихотворения
Или войти, используя соцсети:
